Україну і країни Перської затоки об’єднує не спільний ворог, а спільна вразливість: дрони й ракети, які б’ють по портах, суднах і цивільній інфраструктурі. Таку думку висловив голова Маскатської політичної ради (Оман) Юсуф аль-Булуші 19 жовтня на Четвертій міжнародній конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South» у Києві.
Партнерство він бачить як обмін: Україна ділиться оборонним досвідом, країни Затоки пропонують посередництво. А наскільки тісно пов’язані два регіони, на тій самій конференції показав заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс. Атак на судна в Чорному морі цього року стало в рази більше, і під загрозою опинилося зерно, від якого залежать близько 400 мільйонів людей у світі.
«Не спільний ворог, а спільна вразливість»
Аль-Булуші долучився до дискусії онлайн: приїхати до Києва, за його словами, завадила безпекова ситуація. Модераторка панелі Ганна Шелест попросила його говорити не лише від імені Оману, а від країн Затоки загалом. Вона запитала, які уроки регіон уже засвоїв після початку цьогорічної війни США з Іраном і чи достатньо для співпраці з Україною угоди щодо дронів.
«Коли ми говоримо про партнерство і співпрацю, ми не обов’язково маємо мати спільного ворога», — відповів аль-Булуші. Угоду щодо дронів він не вважає разовою акцією. Співпраця триватиме, переконаний він, бо Україна має ноу-хау у сфері оборони, і цей досвід та цю ментальність варто переймати.
Близький Схід, своєю чергою, може запропонувати посередництво. Аль-Булуші нагадав, що Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар уже допомагали з обмінами військовополоненими й заручниками та з поверненням дітей. «Україна може надати свій досвід у сфері оборони і безпеки, а ми можемо запропонувати свої послуги медіації. І в цьому може полягати наше партнерство», — сказав він.
«Нас об’єднує не спільний ворог, а спільна уразливість, тому що дрони, ракети можуть використовувати проти цивільних, проти інфраструктури, проти портів, проти суден», — додав аналітик.
Від Чорного моря до Ормузу
Окремо аль-Булуші говорив про безпеку на морі. Через нинішні конфлікти дорожчає пальне, а слідом за ним, за його словами, і продукти харчування. Він відзначив успіхи України в захисті портів і згадав співпрацю зі Стамбулом як приклад того, що домовлятися можуть навіть країни, які не довіряють одна одній. Щодо Ормузької протоки, сказав аналітик, треба робити висновки з нинішньої ситуації і шукати механізм розв’язання, якого поки немає.
Цифри з чорноморського боку того ж ранку навів Євген Перебийніс. «Безпека Європи, Чорноморського регіону, Близького Сходу, Північної Африки є тісно взаємопов’язаною», — сказав заступник міністра на відкритті конференції. Коли Росія 2022 року вперше заблокувала українські морські порти, світові ціни на продовольство, за його словами, одразу зросли на 25%. Найбільше постраждали країни Африки, Азії та Близького Сходу.
Тепер безпека судноплавства в Чорному морі знову під серйозною загрозою. За даними, які навів Перебийніс:
- пошкоджено або частково зруйновано понад 1000 об’єктів портової інфраструктури України і понад 260 цивільних суден;
- за весь 2025 рік зафіксували 25 атак на судна, а лише в червні–вересні 2026 року їх було вже понад 90;
- до повномасштабної війни через чорноморські порти йшло близько 90% українського аграрного експорту;
- за наявними оцінками, 11 мільйонів тонн зерна можуть не потрапити на експорт вчасно.
Це створює додаткові ризики для продовольчих ринків «передусім у країнах Африки, Азії, Близького Сходу», наголосив Перебийніс. Він нагадав про ініціативу Food from Ukraine, в межах якої з 2022 року закупили понад 340 тисяч тонн продовольства, насамперед для країн Африки, і закликав партнерів спільно захищати цивільне судноплавство та портову інфраструктуру.
Три пропозиції з Маската
Аль-Булуші назвав три кроки, які, на його думку, мають наповнити партнерство змістом.
Перший — обмін досвідом між Україною і країнами Затоки у сфері захисту й оборони.
Другий — робочі механізми, а не лише угоди. Йдеться не про регулярні зустрічі окремих людей, пояснив він, а про механізми співпраці між регіонами в економіці й безпеці, які допоможуть долати спільні вразливості.
Третій — постійний діалог між Україною і країнами Затоки, щоб обмінюватися ідеями та пропозиціями. Такий діалог, за словами аль-Булуші, не має відбуватися в ізоляції від співпраці з іншими країнами світу.
Іран, Росія і «точка входу»
Шелест звернула увагу на те, про що в дискусіях часто мовчать: Росія ділиться з Іраном технологіями озброєнь, а Україна знає, як воювати з Росією. Чи стимулює це країни Затоки працювати з Україною?
Аль-Булуші погодився, що це важливий чинник, але застеріг від воєнної ескалації. Головна мета країн регіону, за його словами, — захист власних держав. Чужий досвід треба аналізувати й адаптувати до свого контексту. Він також згадав візити президента Зеленського до країн Затоки після загострення навколо Ірану.
Пізніше Шелест запитала, як Україні руйнувати образ Росії як борця з колоніалізмом, який досі має вагу на Близькому Сході. Росію в регіоні не завжди сприймали позитивно, нагадав аль-Булуші, і йдеться не лише про тему колонізації, а й про комунізм. Нині регіон сам потерпає від втручань великих держав, тож український випадок там зрозумілий: країни регіону стикаються з подібними загрозами.
Угоду щодо дронів аналітик назвав «точкою входу» для поступової зміни сприйняття. Навіть у країнах, де з Росією мали економічне чи енергетичне партнерство, контекст змінюється через конфлікт з Іраном. «Багато країн регіону Затоки бачать, що Росія підтримує Іран, і це є сприятливим чинником для України», — сказав він.
Водночас аль-Булуші назвав чинник, який, за його словами, навряд чи допоможе Україні: її позицію щодо Ізраїлю і те, як цю позицію сприймають у регіоні. Підтримка Україною Ізраїлю, сказав він, тут є складним моментом.
Довідка
Війна почалася 28 лютого 2026 року з ударів США та Ізраїлю по Ірану. У відповідь Іран атакував і країни Перської затоки, зокрема дронами, повідомляли AFP та The New Arab.
До війни через Ормузьку протоку проходила п’ята частина світової нафти. На початку вересня Іран, за даними Reuters, майже повністю перекрив прохід, а нафта марки Brent уперше з липня подорожчала понад 100 доларів за барель, писав gCaptain.
Індекс продовольчих цін ФАО у вересні 2026 року становив 136 пунктів, що на 5,8% більше, ніж роком раніше. Головний економіст ФАО Максимо Тореро пов’язав зростання цін із перебоями в Ормузькій протоці й Чорному морі, а також із кліматичними шоками, повідомляла MercoPress.
Наприкінці березня 2026 року Володимир Зеленський відвідав Саудівську Аравію, Катар та ОАЕ. З Саудівською Аравією Україна підписала угоду про протиповітряну оборону, з Катаром — оборонну угоду щодо протидії ракетним і дроновим загрозам; обидві, за словами Зеленського, розраховані на 10 років. З ОАЕ сторони домовилися про співпрацю у сфері безпеки й оборони. Україна направила фахівців з протидії дронам до всіх трьох країн, писало The New Arab.
Про конференцію
Четверта міжнародна конференція «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South» відбулася 19 жовтня 2026 року в Києві під гаслом «Navigating a World of Great Powers». Її організували Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим / Офіс Кримської платформи, Центр прав людини ZMINA та Медійна ініціатива за права людини. Партнери: МЗС України, Український інститут і Центр трансатлантичного діалогу.
Панель «Ноу-хау по-київськи: Україна як постачальник експертизи у сфері безпеки та стійкості» модерувала Ганна Шелест, директорка програми безпекових досліджень Ради зовнішньої політики «Українська призма». Юсуф аль-Булуші брав участь онлайн; його слова наведено за українським синхронним перекладом, який транслювався під час конференції. Євген Перебийніс виступав українською. Повний запис доступний на YouTube.
Читайте також: Перська затока, Африка й 46 тисяч іноземців: що Близькому Сходу варто знати про російське вербування
