Сирія вже має комісії з перехідного правосуддя і зниклих безвісти, але досі не вирішила, кого вважати жертвою і з якого року рахувати злочини. Про це 19 жовтня розповів сирійський економіст і громадський активіст Ассаад аль-Ачі на міжнародній конференції Crimea Global у Києві.
Щодо головного обвинуваченого сумнівів у нього немає. Суд у Дамаску заочно засудив Башара Асада до смертної кари, але Росія, де той живе після втечі, його не видасть. «Путін такий самий злочинець, як і Асад», — пояснив аль-Ачі.
Дві комісії і три закони
Аль-Ачі, співкоординатор Syria Resource Group при Інституті інтегрованих переходів (Institute for Integrated Transitions), долучився до панелі про перехідне правосуддя онлайн. Модераторка Тетяна Катриченко запитала його, як сирійське громадянське суспільство впливало на нові інституції і чи залучає його влада.
Комісію з питань зниклих безвісти і комісію з питань перехідного правосуддя створили за кілька місяців після падіння режиму, нагадав аль-Ачі. Працювали вони з різною швидкістю, і робота першої була помітнішою. Громадянське суспільство, за його словами, залучене активно: у складі комісій є фахівці та керівники неурядових організацій, які працювали з правами людини ще за Асада, а в провінціях проходять консультації.
Тепер на черзі три закони: про зниклих безвісти, про перехідне правосуддя і про політичну ізоляцію, яку аль-Ачі назвав інструментом відновного правосуддя. Парламент, обраний ще в жовтні 2025 року, почав працювати лише в липні 2026-го, тож законодавча робота тільки стартує. Аль-Ачі сподівається, що закони ухвалять швидко. Проєкти про політичну ізоляцію і зниклих безвісти він оцінив як «непогані, не ідеальні».
Хто жертва і з якого року рахувати
Найбільше запитань у нього викликає законопроєкт про перехідне правосуддя. Перше з них: кого вважати жертвою. Лише тих, хто постраждав від попереднього режиму, чи кожного, хто постраждав за 14 років конфлікту, незалежно від того, хто був кривдником?
«Давайте не забувати, що відбувалося в Сирії», — сказав аль-Ачі. Конфлікт не завершився політичною угодою: перемогло одне збройне угруповання. Визначення жертви в нинішньому проєкті, за його словами, дуже вузьке, і це прямо вплине на те, хто зможе отримати відшкодування.
Друге запитання: часові рамки. Чи охоплюватиме закон лише події з початку повстання 2011 року до падіння режиму в 2024-му? Чи все правління Асадів, батька і сина, тобто з 1970 року? Чи навіть увесь період влади партії Баас?
Третє, найболючіше: що робити зі злочинами, скоєними вже після 2024 року. Аль-Ачі нагадав про два великі епізоди масових убивств, у яких звинувачують урядові сили: на узбережжі в березні 2025 року і на півдні країни в липні того ж року. Хто відповідатиме за них і чи мають вони стати частиною перехідного правосуддя?
«Звичайно, поточний уряд не хоче взагалі про це говорити», — сказав аль-Ачі. Для влади, пояснив він, перехідне правосуддя завершилося з падінням режиму, а все, що сталося після, має розглядатися звичайними правоохоронними органами за чинним Кримінальним кодексом.
З діаспорою комісії теж лише встановлюють контакти. Відбулося кілька семінарів із сирійськими біженцями в Німеччині, Лівані та Єгипті, неурядові організації підписують із комісіями меморандуми про обмін інформацією й навчання. «Це все тільки починається», — підсумував аль-Ачі.
Вирок у Дамаску, Асад у Москві
Катриченко запитала про смертний вирок Башару Асаду: як він вписується в перехідне правосуддя? Скасувати смертну кару в Сирії буде дуже складно, відповів аль-Ачі, але зараз обговорюють мораторій на неї. До смертної кари засудили не лише Асада, а й його брата та інших обвинувачених, яких судили заочно. Активісти, за його словами, переконують президента запровадити мораторій на виконання цих вироків, але остаточної відповіді поки немає.
Є й глибша проблема, правова. Чинні кримінальний і пенітенціарний кодекси Сирії не визнають ні злочинів проти людяності, ні воєнних злочинів. Тому юристам доводиться доводити перевагу норм міжнародного права над національними кодексами.
Щодо самого Асада аль-Ачі ілюзій не має. «Я, чесно кажучи, не думаю, що Росія передасть Башара Асада, тому що Путін такий самий злочинець, як і Асад. І злочинці люблять підтримувати одне одного», — сказав він. Навіть якщо в Сирії запровадять мораторій, він не вірить, що Путін діятиме відповідно до прав людини. Проте суд відбувся і вирок винесено, наголосив аль-Ачі.
Що спрацювало ще до падіння режиму
Сирійці, за словами аль-Ачі, не чекали падіння Асада, щоб почати працювати над правосуддям. Усе почалося з документування, і саме тому він захоплюється тим, як документують злочини українські колеги.
За підтримки родин постраждалих ще до падіння режиму вдалося домогтися створення двох механізмів при ООН: Міжнародного, неупередженого і незалежного механізму для Сирії та Незалежної інституції з питань зниклих безвісти в Сирії. Раніше вони не мали доступу до країни. Тепер доступ є, але, за словами аль-Ачі, з упровадженням виникають складнощі.
Ще один інструмент, який спрацював, — міжнародний суд. Разом із Канадою та Нідерландами сирійські активісти домоглися, щоб Сирію звинуватили в Міжнародному суді ООН у порушенні Конвенції проти катувань через те, що відбувалося у в’язницях Асада. Ці процеси були радше символічними, ніж реальним механізмом відповідальності, визнав аль-Ачі, але вони допомогли посилити дипломатичний тиск.
Що з цього бере Україна
Після сирійського досвіду модераторка звернулася до Катерини Бусол, керівниці української програми Міжнародного центру перехідного правосуддя (ICTJ) і доцентки Києво-Могилянської академії. Бусол виокремила три напрями, в яких Україна, за її словами, прокладає власний шлях.
Перший — рання відповідальність. Як і Колумбія, Україна запустила механізми правосуддя, не чекаючи завершення війни. Правозахисники активно працювали ще з часу окупації частини Донбасу, а після повномасштабного вторгнення з’явилися організації, які очолюють самі постраждалі. Люди, що пережили сексуальне насильство, пов’язане з війною, говорять про це публічно, і їм потрібне не лише покарання винних, а й відшкодування. Близько 2 тисяч постраждалих уже отримали одноразові виплати, а самі постраждалі брали участь у розробці цього механізму, зазначила Бусол.
Другий — перехідне правосуддя в умовах тривалої окупації. Україна наполягає, що реагувати на злочини треба комплексно вже зараз, а не після звільнення територій.
Третій стосується міжнародного права. Злочини, скоєні керівниками держави-агресора, не мають залишатися безкарними, а міжнародне право має передбачати не лише репарації постраждалим, а й відповідальність держави, наголосила Бусол.
Наприкінці дискусії вона додала, що міжнародній спільноті варто інвестувати в громадянське суспільство на місцях. В Україні об’єднання постраждалих уже їздять на деокуповані території і розповідають людям, як домагатися відповідальності за злочини.
Довідка
Башар Асад утік до Москви 8 грудня 2024 року, коли режим упав. Росія надала йому притулок, писала BBC, і досі відмовляється видати його, попри вимоги Дамаска.
11 серпня 2026 року Четвертий кримінальний суд Дамаска заочно засудив до смертної кари Башара Асада та його брата Махера Асада, які перебувають у Росії. Такий самий вирок отримав колишній очільник політичної безпеки провінції Дараа Атеф Наджиб, якого заарештували в січні 2025 року, повідомляла Al Jazeera.
Національні комісії з перехідного правосуддя і зниклих безвісти створили указами президента перехідного періоду Ахмеда аш-Шараа в травні 2025 року (Al-Monitor). Human Rights Watch тоді критикувала мандат комісії з перехідного правосуддя за те, що він зосереджений лише на злочинах колишнього режиму. Перше засідання нового парламенту Сирії відбулося 12 липня 2026 року (The New Arab).
Під час насильства на сирійському узбережжі в березні 2025 року загинули близько 1400 людей, переважно алавіти. Комісія ООН з розслідування щодо Сирії дійшла висновку, що воєнні злочини, ймовірно, скоювали як сили перехідного уряду, так і бойовики, лояльні до колишньої влади (Reuters, через Al-Monitor). Під час насильства в провінції Сувейда в липні 2025 року, за даними Сирійської обсерваторії з прав людини, загинули майже 2 тисячі людей, серед них 765 цивільних друзів, яких, за даними моніторів, стратили урядові сили (AFP, через L’Orient-Le Jour).
Справу «Канада і Нідерланди проти Сирії» щодо порушення Конвенції проти катувань подали до Міжнародного суду ООН у червні 2023 року. У листопаді 2023-го суд зобов’язав Сирію вжити тимчасових заходів для запобігання катуванням (Міжнародний суд ООН).
Про конференцію
Четверта міжнародна конференція «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South» відбулася 19 жовтня 2026 року в Києві під гаслом «Navigating a World of Great Powers». Її організували Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим / Офіс Кримської платформи, Центр прав людини ZMINA та Медійна ініціатива за права людини. Партнери: МЗС України, Український інститут і Центр трансатлантичного діалогу.
Панель «Перехідне правосуддя: чого нас може навчити нещодавній досвід інших країн» модерувала Тетяна Катриченко, керівниця Медійної ініціативи за права людини і співорганізаторка конференції. Ассаад аль-Ачі брав участь онлайн. Виступи, що звучали англійською, наведено за українським синхронним перекладом, який транслювався під час конференції. Повний запис доступний на YouTube.
Читайте також: Ормуз і Чорне море: чому безпека України і Перської затоки стала спільною справою
